Художник Ірина Кудрявченко

размещено в: Блог | 0

Сьогодні я публікую нове інтерв’ю. Знайомтеся, — художник Ірина Кудрявченко.

Добрий день, будемо згадувати вас як Ірину Кудрявченко, чи скористуєтесь псевдонімом?

Художник Ірина Кудрявченко

Так, я Ірина Кудрявченко

Irina Kudriavchenko
Художник Ірина Кудрявченко

Скажіть, будь ласка, як давно займаєтесь живописом, хто вплинув на ваше становлення як творчої особистості, які обставини формували ваші естетичні уподобання.

В якомусь сенсі для мене живопис це є спосіб існування, внутрішній сенс. Я займаюсь живописом з дитинства — художня школа з усіма її атрибутами, академічні студії, пленери, етюди. Якимось дивом це все не відбило в мене бажання малювати. Далі була Академія Мистецтва, яка багато дала в професійному сенсі, але після якої я остаточно загубила орієнтири, та так і не відповіла на питання «Навіщо я це роблю?». А отже далі були 10 років без малювання. Я займалась графічним дизайном, тішила себе думками, що реалізую свої знання в рекламі. Але нова екзистенціальна криза заставила мене полишити і це заняття. Особливо після народження першої дитини я сильно замислилась — куди іде мій час? Що я створюю? Чи буде це потрібно людям і світові через рік, десять років? І хоча робота в дизайні гарно оплачувалась — я покинула роботу і повернулась до живопису. Ось тоді я по-справжньому зраділа, що колись отримала гарну художню школу. Ці вміння не йдуть з часом. Вони знов повертаються тоді, коли ти знаходиш відповіді на свої внутрішні питання.
На мою творчість дуже вплинули мої діти. Як? Дуже просто — вони забрали в мене увесь вільний час і наповнили дуже сильними почуттями. Екстремальні умови мого життя змусили мене фокусуватися лише на головному, згадати те, що я по-справжньому люблю.

Irina Kudriavchenko
Художник Ірина Кудрявченко

А як давно займаєтеся хореографією? Обмежуєтесь фламенко, чи інші жанри теж практикуєте?

Визначною стала моя подорож до Іспанії. Ми були там з чоловіком двічі в якості художників в художніх резиденціях. Це щось на зразок пленеру, ти виїздиш, подорожуєш, малюєш, натомість залишаючи приймаючій організації пару робіт, проводиш майстер класи. Одного разу я потрапила до циганського бару в Севільї, де і побачила справжнє фламенко. Це було одне з найсильнішим моїх вражень, яке підштовхнуло мене до вивчення цього мистецтва. Я багато читала іспанської поезії, вивчала ритмічні малюнки. Там я зустріла таке поняття як «дуенде» — своєрідний андалузький варіант нашого слова «натхнення», але набагато сильніший за змістом та посиланням. «Дуенде» має містичне значення та потойбічний корінь. Без дуенде фламенко це лише набір рухів та акордів. Без дуенде малювання — лише набір рисок та мазків. Мабуть я таки підхопила трохи «дуенде» в тому барі, тому що знов почала малювати.

Після подорожей Іспанією мені стало цікаво освоїти складні ритми цього танцю. Ця культура визначна тим, що ти поринаєш не просто в танець, а в цілий світ народного співу, гітарної гри, поезії, композиції. Ритми фламенко доволі складні, наповнені різного роду акцентами, і мені здається що я змогла перенести ці ритмічні особливості в свої картини. Інші види танців поки мені не такі цікаві.

Irina Kudriavchenko
Художник Ірина Кудрявченко

Хто з сучасних українських художників вам подобається, на роботах яких ви вчитеся і стежите за їх творчістю?

Я помітила, що художник знаходить натхнення в природі або в інших видах мистецтва. І майже ніколи всередині свого рідного образотворчого мистецтва. Тобто інший художник не зможе дати вам нові ідеї та натхнення — їх треба шукати зовні, в музиці, літературі, філософії. Я навчаюсь у природи та у людей, люблю усамітненість. Найсильніші мої вчителі сьогодні — діти які навчаються в нашій студії. Вони повертають мене до розуміння що є мистецтво та творчість, вчать мене легкості та гнучкості фантазії та мислення.

Irina Kudriavchenko
Художник Ірина Кудрявченко

А хто із закордонних художників?

Мене вразила остання виставка німецького художника Ансельма Кіфера. Я дуже люблю сучасне мистецтво, якщо воно якісне, наповнене ідеєю та сенсом.

Irina Kudriavchenko
Художник Ірина Кудрявченко

Вищу освіту ви отримували в НАОМА, це ваша основна професія?

Так, я вчилась в НАОМА і вважаю, що Академія багато дала мені. Там було дуже цікаво навчатися. Ти отримуєш шість років неймовірних знайомств, знань, досвіду. Але основне знання в мистецтві мені відкривається тільки зараз.

Irina Kudriavchenko
Художник Ірина Кудрявченко

В інтернеті я зустрів згадку про вас як про художника-дизайнера. Отже ви професійно займаєтесь графікою? Розкажіть трохи про це.

Я не заробляю мистецтвом, дуже люблю дарувати свої роботи. А графіка та дизайн дозволяють мати більш менш стабільний дохід. Професія дизайнера дуже далека від професії художника, адже в дизайні ти завжди працюєш в тандемі з замовником і з виконавцем. Це майже завжди вирішення специфічних задач, де немає місця моєму художньому его.

Irina Kudriavchenko
Художник Ірина Кудрявченко

Яким темам віддаєте перевагу в творчій діяльності?

Мене цікавить перш за все людина, її почуття, сенс її існування, життя та смерть, місце людини в природі.

Художник Ірина Кудрявченко
Художник Ірина Кудрявченко

Звідки здобуваєте натхнення, яким чином отримуєте враження, що дають заряд для подальшої роботи?

Подорожі є дуже сильним поштовхом, я люблю відкривати для себе нові місця, знайомитися з людьми, але це не єдине джерело натхнення. Свої теми та натхнення я знаходжу в літературі, танці та музиці. Знайти час та енергію на творчість зараз є дуже складим завданням, адже в мене аж троє діток, двоє з яких дуже маленькі і потребують майже усієї уваги, яку я можу дати. Якщо б у мене запитали про найкращий подарунок — я б попросила час на творчість. Коли в мене є зрідка вільний день — це творче щастя, теми та енергія самі з’являються, адже багато закамуфльованого не реалізовано, так багато хочеться сказати.

Як просуваєте себе? Чи займаєтесь активною популяризацією своєї діяльності в інтернеті або не вважаєте це істотним фактором? (Участь у виставках, конкурсах, соціальні мережі, персональний сайт, TV, радіо, тощо)

Я спеціально не займаюсь просуванням себе, і вважаю найкращим для просування художника його роботи, що народжують нові сенси, чіпляють глядача. Спочатку це, а потім вже інтернет, просування художника. В мене немає сайту, але є сторінка в Фейсбук, яка мені дуже допомагає. На ній я виставляю свої роботи, новини, читаю новини з світу мистецтва, дізнаюсь про конкурси та виставки, знаходжу можливості.

Як і колись, художнику нічого не треба придумувати в плані просування, адже виставка в галереї є найкращим інформаційним приводом для реклами художника. Професіональні галеристи займаються рекламою виставки художника, його робіт, мабуть це правильно. Мої більш успішні друзі художники майже не переймаються рекламою — за них це робить куратор галереї. Але якщо тобі ще не пощастило зустріти такого профі, ти сам мусиш цим займатись. Наприклад участь у міжнародній виставці чи нові роботи з закордонного пленеру ( наші люди люблять коли усе закордонне) створюють лавину цікавості до художника, це правда.

Сьогоднішній світ мистецтва дуже різноманітний — художників дуже багато. В подорожах Європою мене завжди вражало скільки є класних цікавих енергійних художників. А Нью — Йорк з його творчою енергією, на яку злітаються як метелики творчі особистості з усього світу! А є ще Китай, а є ще неперевершене мистецтво Африки. Ти можеш просувати себе на ринку Києва, але що це дає у глобальному сенсі? Тому знайти свого глядача в цьому різноманітті художнику дуже складно, і є єдиний шлях — гарні роботи, що полонять душі людей. Можливо цих людей поки небагато, навіть якщо їх один чи двоє — це вже дає сенс твоїй роботі.

Які роботи вам принесли найбільше творче задоволення?

В мене є дві лінії, які я веду: графічна та живописна. Усі вони приносять мені велике задоволення. Я дуже люблю місити олійну фарбу, накладати на полотно — малюю просто квіти, пейзажі. Але моя графічна серія присвячена фламенко була дуже потужним викликом та одночасно задоволенням для мене. Ця графічна серія з’явилась в результаті моїх сильних вражень, пов’язаних з культурою андалузьського фламенко, яку я вивчаю останні роки. Ці враження для мене тісно пов’язані з вивченням іспанської, української та російської поезії. Моя графічна серія — це поєднання поезії та графіки фламенко в одне ціле, з метою віднайти ту грань, де мистецтво виходить за межі національної ідентичності, де немає іспанського, андалузьського, українського чи російського. Там не існує хронологічної чи географічної логіки. Там існує лише людина — щаслива або пригнічена, п’яна від радощів або роздавлена горем. Тому я без вагань поєдную графіку танцю солеа та поезію Івана Франка чи Антоніо Мачадо.

Ця серія вже реалізована, але я ще створюю для неї роботи. Цікаво те, що на час створення основних робіт, а це 2014-2016 роки, я була на дуже сильному емоційному та творчому підйомі, який зараз вже не відчуваю з такою силою, а отже більшість створених нині робіт я не виставляю. В них нема дуенде, як сказали б іспанці. Тому роботу над цим проектом я згадую, як дивовижний сповнений емоціями та щастям час.

Які техніки практикуєте?

Олійна техніка моя улюблена в живописі. Я люблю змішувати техніки, наприклад експериментувати з імприматурами, текстурами. В графіці я не дуже оригінальна — люблю туш, перо, та крафтовий папір. Головне — ідея, що саме ти хочеш сказати. Це диктує техніку виконання.

Особливо цікавий досвід для мене — восковий живопис або енкаустика. Це техніка живопису розплавленим воском. Віск поєднують з пігментом, підігрівають спеціальними інструментами і він розпливається по поверхні полотна, змішується дивовижним чином. Виходять дуже живописні несподівані розводи фарби, яка швидко застигає. Дуже ефектна техніка, але вона потребує підготовки матеріалів, інструментів. Крім того вона досить токсична через випаровування, тому довго не попрацюєш.

Яким художнім матеріалам віддаєте перевагу? З якими проблемами довелося стикатися при невдалому виборі матеріалів, як основних так і допоміжних.

Зараз велика різноманітність матеріалів, я навіть не встигаю слідкувати за новими техніками. Колись сама готувала полотно для живопису, фарби були дуже дорогі, використовувались ощадливо. Тому мабуть я не дуже прискіплива до матеріалів. Я могла би малювати просто шматком землі, якби в мене нічого не було. Але все ж, якщо ви питаєте, я всім задоволена, окрім високих цін на якісні олійні та акрилові фарби та пензлі. Якщо ціна невисока, то і фарба також є недостатньо криючою, або сильно тече олія з тюбика.

Чи створюєте картини на замовлення? Пишете портрети по фотографії?

Ні, я не створюю картини на замовлення, портрети не є моєю сильною стороною. В майстерні в мене багато натюрмортів з квітами, які іноді купують, іноді я дарую. Ми з чоловіком організували школу мистецтв для дітей, іноді бувають замовлення декору помешкання картинами або настінним розписом. Це все можна назвати модним словом навколомистецький стартап. Ми використовуємо свої знання та вміння в прикладних цілях, щоб бути корисними для людей. Та все ж справжнє мистецтво не є сферою заробітку для мене.

Як ви можете охарактеризувати власний стиль роботи, що визначає вашу індивідуальність?

Стримане торнадо, що в будь-який час може вивільнитися. Так колись моя подруга висловилась щодо танцю. Я думаю що це характеризує усі мої роботи, навіть натюрморти.

Що можете порадити людям, які тільки нещодавно усвідомили, що живопис це професія на все життя і почали свій нескінченний шлях на Парнас?

Заняття живописом прекрасне, коли ти заробляєш на життям чимось іншим. Більшість моїх знайомих художників не живуть за рахунок живопису.

Професія дається людині, щоб вона змогла прокормити себе та свою сім’ю. Живопис не найкращий спосіб заробляти. Але художник має велику перевагу перед людьми інших професій — вільне гнучке мислення, готовність експериментувати. В мене багато друзів, хто пішов в інші професії. А є й такі, що перетворили неприбуткову діяльність художника в неперевершені стартапи, які приносять і задоволення і гроші. Це насправді мрія, особливо, якщо несеш по життю відповідальність не тільки за себе, а ще й за дітей.

В принципі я і сама не багато що розумію, щоб давати поради. Багато що роблю інтуїтивно. Немає рецептів. Я б порекомендувала людям, які вирішили зайнятись живописом набратися терпіння. Розвиватися як особистість, багато читати, збирати все це у свою «скарбничку» ідей. Так колись Федеріко Фелліні сказав — «не знімайте кіно цікаве для усіх. В результаті воно не буде цікавим ні для кого. Знімайте кіно цікаве для себе — тоді воно буде цікавим для усіх.»

Що можете розповісти співрозмовнику, який погано орієнтується в образотворчому мистецтві, але хоче навчитися його розуміти. Розкажіть про ваші критерії оцінки якості творів образотворчого мистецтва.

Живопиc є доволі ірраціональним для розуміння. Живопис та мистецтво це як та вишенька на торті — це вершина усіх проявів нашого життя. Щоб зрозуміти живопис потрібно розвивати свою особистість, цікавитись історією, філософію, кіно, літературою. Люди витрачають на це багато років і мистецтво стає вершиною еволюції їх особистості. Багатьом не дуже хочеться проводити таку складну роботу зі своєю душею, тому вони вигадали рейтинги художників, художників-брендів, з рук яких виходять шедеври апріорі. Складно пояснити, чому проста пряма линія на полотні сучасного художника висить в одному музеї з картинами Рембрантом.

Тому при оцінці мистецтва я послуговуюсь цитатою Андрія Тарковського, який сформулював шедевр як заклик до правди. «Шедевр так діє на людину що вона починає відчувати на собі той самий заклик до правди, яким послуговувався художник, створюючи його. Коли встановлюється контакт між художнім твором та людиною, що його сприймає, останній відчуває сильне потрясіння, що очищує його душу».

Заклик до правди. Я відчуваю його в усіх творах, які я люблю. Це відноситься не тільки до реалістичного, а й до абстрактного живопису, і до сучасного мистецтва, і до літератури, і до кіно. Можливо ви бачите на виставці пейзаж, і раптом згадуєте, що бачили його в дитинстві, коли йшли ввечері з мамою у розпачі зі школи. Небо тоді було так само червоним, і сині тіні від дерев. И цей спогад у вас саме зараз, хоча вам здавалось, що ви назавжди забули ті часи. Можливо ви бачите на картині руки героя, і згадуєте свого друга. Це і є ваша правда. І це і є ваш шедевр.

Я так зрозумів, що ваш чоловік Олександр теж художник? Цікаво, коли в родині два художника це покращує взаєморозуміння чи створює деякі труднощі?

Ми разом з чоловіком вже багато років. Познайомилися в Академії коли були студентами, потім багато працювали, подорожували. Ми доповнюємо один одного, підтримуємо. Ми пройшли багато складнощів, були часи нереалізованості, безробіття, відчаю. Але складнощі лише загартували нашу сім’ю. Ми зробили неможливе — нам вдається працювати художниками в Україні. Олександр підтримує мене як художника, знаючи як мені складно знайти час на творчість в період материнства. Олександр відомий київський художник, що створив багато монументальних робіт та ікон, його непересічні сповнені символізму роботи цінують колекціонери з різних куточків планети.

Яке ваше хобі, як відпочиваєте, може крім образотворчого мистецтва і фламенко ще чимось захоплюєтесь?

Мені б хотілось відповісти що я люблю рафтинг чи альпінізм, але поки діти не виросли, тема хобі для мене закрита.

Ваші улюблені: музика, книги, фільми…

Я дуже люблю класичну музику. Колись я почула висловлювання, що музика, класична музика — то найкоротший шлях до Бога.

Я б ще хотіла розказати про нашу художню школу, в якій викладає Олександр Кудрявченко та інколи я, в яку ми запрошуємо дітей та дорослих. Ми займаємося на Оболоні та в майстерні на Подолі. Головна відмінність нашої школи — ми вчимо працювати на великих форматах, даємо основи монументальної композиції. Наші учні вже з першого заняття працюють на форматі А1, а потім переходять до форматів більше свого зросту. Це такий спосіб одразу подолати острах перед форматом, приручити його засобами монументальної композиції. Крім того великий формат дозволяє художнику сміливіше працювати з фарбою, плямою та лінією, накладати шар фарби товстими пензлями, шпателями, експериментувати, відчувати драйв від процесу. Також викладач робить акцент на вмінні художника фантазувати та вигадувати історію, вичленити з неї головне, а потім зобразити її. Фантазування мабуть один з тих навиків, який складно відновити в дорослого учня, а також вміння фантазувати часто відсутнє у сучасних дітей. Кожні вихідні ми працюємо з новою темою — це може бути натурний малюнок, ілюстрація до історії, розкадровка до фільму чи коміксу, велика картина на тему підводного світу з попереднім вивченням його жителів. Нашим учням неймовірно цікаво, особливо підліткам. Адже вони починають розуміти, як можна застосувати ці всі вміння в житті. Ми розкриваємо всі свої професійні секрети з допомогою майстер-класів з натурного малювання, створення фактур. Заняття насичені знаннями та досвідом художника, який сам активно працює та робіть виставки, роботи якого знаходяться в колекціях по усьому світу.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *